АКТРИСА

Ніщо в житті не може бути просто так,
Ні жодна думка, зустріч чи діяння,
У всьому є свій потаємний знак,
У всьому сенс, загадка існування.

Ні жодний пильний погляд,
Ні ненароком кинуте слівце,
Ні в грудях схований таємний потяг
Не омине Всевидяще лице.

Ні жодний скоєний проступок,
Лихий обман чи сороміцька зрада,
Чи щирий, любові сповнений дарунок -
Все буде по заслузі: подяка чи достойна кара.

Цей хлопець жив, не знаючи турбот,
Вбирав, вдихав, плекав у собі насолоду.
І кожний новий день для нього сповнений пригод,
І кожна ніч – вина та плотських втіх вируюча розвага.

Він з легкістю закохував жінок,
Збирав колекцію сердець – і було це розвагою святою,
Їх честь він заплітав у свій вінок,
Із квітів, що зірвані несправжньою весною.

Він йшов вперед, не оглядаючись на сльози та образи,
Нікого не кохав, не пам’ятав, не цінував,
Його трофеї, достойні лиш одного разу,
На ранок безтурботно забував.

Йшов день за днем, улюбленець Венери,
Безцільно проживав своє життя.
Допоки до розгульного Ромео
Розплати не торкнулася рука.

За волею долі він потрапив до театру,
Де в п’єсі грала роль актриса молода,
В розквіті слави та обдарована талантом,
Їі краса достойна короля.

Вона шикарно грала ролі,
Як у житті, так для розваги глядача,
Не бачила своєї долі
Без квітів, фанів, вогню захоплення в очах.

Вона була харизматична та яскрава,
Та все в житті для неї тільки гра,
Вона ніколи та нікого не кохала,
Прекрасна, але всередині черства.

І наш герой, гульвіса та розпусник,
Не зчувся, як втрапив у її полон,
Вона була не схожа на дам його попутніх,
Він споглядав її, неначе це казковий сон.

Де ділася його сміливість,
Холодна, впевнена манера покоряти?
Розтанула, як тінь, тваринна хтивість,
Уперше … йому хотілося кохати.

Тепер із участю її чекав він п’єси,
Та зустрічі із нею все шукав,
Він зрозумів, що був до цього мертвий…
Як жив на світі, коли прекрасного не знав?!

Та марно він жадав зустріти її погляд,
Настирливо годинами на вулиці чекав,
Розбив на дріб’язки безцінну чоловічу гордість,
Даремно мрію про кохання Ромео наш плекав.

Чарівна усмішка її дарована одна для всіх,
Та квіти від усіх вона приймала радо,
Усе навколо служило для її утіх,
У ореолі слави та краси, самозакохана, прекрасного не помічала.

Ось так, любитель гратися чужим життям,
Цінитель похоті й азарту,
В свої ж тенета необачливо потрапив сам,
Життя поставило його на власну карту.

Без погляду її не бачив він життя,
Ночами мріяв про тендітну, білосніжну шкіру,
Жадав на іскорку кохання у прекрасних, але оманливих очах,
І відчував, що день за днем, він просто гине…

Він вже хотів прощатися з життям,
Ходив на міст, годинами дивився у холодну воду,
Так дивно, але в душі боліло каяття,
За ним же понівечені, розбиті долі.

Душевно зламаний, спустошений, слабкий,
Уперше ранений у серце,
Нарешті зрозумів, що він є винуватець розбитих мрій та втрачених надій,
Що скоєне тобою, усе ж таки вернеться.
***

Твої слова, лихі думки чи підлі вчинки –
На вагах справедливості все зважить невидимий суддя,
І прийде для розплати невблаганна хвилинка…
Можливо, ще не пізно для твого каяття?

Інна Варивода 10. 04. 2016

АКТРИСА
Молодець! Чудовий вірш!
  • Нравится
  • 1

Просто супер!Очень понравилось! Действительно жизненно расказанно. Есть над чем задуматься....
  • Нравится
  • 1

ДОБАВИТИ КОМЕНТАРІЙ
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:
Поділитись з друзями:
Переглядів: 483
Дата: 10-04-2016, 20:32
Коментаріїв: 2
Категорія: Поезія / Українською
Інна Варивода
О сайте
Для тих, хто любить поезію, для тих, хто шукає щось для душі на сторінках інтернету, для тих, хто здатний глибоко відчувати та переживати, у кого спрага на бурхливі емоції, хто у пошуках близької спорідненої душі, та для тих, хто просто хоче скоротити час за чашкою кави зранку. Від душі та для душі, дарую Вам натхнення. З любов'ю, Інна Варивода.
Авторизация
Рейтинг@Mail.ru